Наше ультрас - угрупування існує з весни 2008 року. Це не означає, що ми прийшли на сектор півроку тому і вирішили створити КСS. Більшість з наших основних хлопців в біло-синьому русі вже не один рік і мають на своєму рахунку не один і не два виїзди. Наша мета - підтримувати нашу команду на домашніх та виїзних матчах. При цьому ми маємо дружні стосунки з усіма іншими динамівськими угрупуваннями та завжди підтримуємо ініціативи щодо співпраці та спільної підготовки перфомансу. Ми прагнемо об’єднати велику кількість людей заради якісної та яскравої підтримки ВКДК, людей, для яких підтримка улюбленої команди - це не просто звичка чи мода, а сенс життя. На даний момент угрупування нараховує близько 15 осіб віком 17-23 роки.
Люди, які до нас приєднуються, повинні шизіти на повну на секторі, брати активну участь в підготовці перфоменсу та іншій креативній діяльності, пробивати максимально можливу кількість виїздів, не зловживати алкоголем, бути в адекватному стані на секторі. Зв’язатися з нами можна в розділі «Для новачків» нашому форумі.
Ласкаво просимо до Kyiv City Supporters!

Другий цієї весни виїзд у Харків став для киян наймасовішим за останній час. На гостьові сектори було продано більше 1500 квитків, при чому близько 1000 їх щасливих власників добиралися на матч своїм ходом.
Основна маса хохлів приїхала тягами вранці в день матчу, дехто добирався собаками, спринтерами вже ближче до початку гри.
Вже на Київському вокзалі зустрічали посилені патрулі, по вагонах періодично проходять люди в погонах, а на тривалих зупинках на шляху до Харкова спостерігалася досить дика картина – абсолютно усі привокзальні магазини та забігаловки наглухо зачинені та під пильною охороною сірих. По прибутті до місця призначення (маю на увазі Харків, проте частина киян виписалася раніше) майже усі уникають теплої зустрічі різноманітних правоохоронців та розбрідаються по місту.
У самому ж місті цього дня владу захопили хохли. На кожному кроці зустрічалися як невеличкі групки, так і нормальні состави біло-синіх, на центральних вулицях чулися знайомі динамівські заряди, усі можливі та неможливі місця щільно забомблені стікерами, а вже за пару годин до матчу близько сотні киян пройшлися із зарядами з центру міста аж до самого стадіону. Натомість жодних акцій опору зі сторони аборигенів помічено не було.

О футбол! Сколько в этих буквах и загадочных фразах смыслов и пониманий этого вида спорта! Это всё: это игра, это страсть, это борьба, это ЖИЗНЬ. Для многих этот вид спорта стал решающим в жизни, люди полюбили его навсегда, они нашли ещё одно счастье, радость в жизни, которые помогают им выжить в наше трудное время. Но футбол невозможен без фенов, это и есть самое то, что придает футболу красочности, яркости, красоты и загадочности. У каждого фаната есть свой клуб, свои трандиции, правила принципы и обязанности. Как же долго некоторые люди стают фанатами, почему раньше не открывалось это мировозрение! У каждого фена есть свой любимый клуб, он дорожит его цветами, традициями, символами и многим другим. Многие, придя на футбол ещё в простой сектор, "кузмичевский" так сказать, не получали той всей энергии от игры, до конца чего-то не хватало: да ребята играют, да голы, но почему мне как то не так, почему мне не хочется молчать а хочется кричать? Но вокруг люди просто получают удовольствие от того, что смотрят матч, сидя на сиденье стадиона. «Нет, это не моё» - вырисовывается мысль, хочу поддерживать команду… И только начинаешь заряжать что-нибудь что в голову лезет, встаешь… и сидящим сзади тебя ничего не видно…