До Ужгороду ми прибули рано вранці. Нічні пригоди та довга дорога на нас не дуже вплинули, тож вагон ми покидали з чудовим настроєм. На наше здивування, звичної для виїздів зустрічі з боку місцевих органів не було. Тож ми вирішили піти прогулятися містом разом з іншими киянами, які не зважаючи на будній день, змогли пробити виїзд.
Прогулюючись містом ми дійшли до ужгородського замку. Через ранній час він був зачинений. Тож ми вирішили зайти до університету, що був розташований навпроти замку. Виходячи з університету, ми побачили, що підїхав джип, з якого вийшов один з деканів цього університету. Він запитав нас яку пару ми прогулюємо. Відповіли йому, що в нас пару зараз веде професор К-ір. Потім декан почав нас вмовляти повернутися на пари, і взагалі, перестати прогулювати їх. Через певний час ми все ж таки зізналися, що ми з Києва.