Розділялись думки, щодо того, як пробивати останній матч і виїзд сезону 2010 / 2011 - тому наш колектив розділився і хтось мав подорож машиною, хтось жесть на собаках ))
Прибувши рано на вокзал, стрибнули у собаку. Було ще більш менш їхати, оскільки пекло від погоди починалося трохи пізніше. Вагон спокійний, контингент найрізноманітніший, але нічого над такого, на щастя чи на жаль, не відбувалось. Мабуть на щастя, бо непрогнозовані цікавості і веселощі чекали на нас попереду.
Їхали 3 години, їхали і доїхали ми до міста під назвою Конотоп.Спочатку зайшли у якийсь незрозумілий парк, посередині якого а-ля пам'ятник невідомо кому, чому і навіщо, бо являв він собою бетонний прямокутник. Зрозумівши, що ловити тут нема чого, запитали у аборигенів куди іти ( точніше у аборигенок, які образились на таке літературне слово.) і рушили до центру.