Задумка пробити Європу народилася ще весною. Розглядався варіант пробити декілька матчів польської Екстракляси. Та коли вже стали відомі дати нашої відпустки і дати кваліфікації Ліги Чемпіонів, ми заріклися пробити євровиїзд, незважаючи на всі перешкоди.
Нервова гра в Роттердамі, під час трансляції якої різко збільшилися продажі валідолу. Та на щастя Великий Клуб не тільки не пропускає, а й забиває на останніх секундах доданого часу, просто знущаючись на голандцями. І ми в наступній стадії.
Шенгенську візу в Угорщину М-і отримав ще напередодні гри віповіді в Голандії (в К-а можна сказати, довгострокова). Тож їхати ми мали в будь-якому випадку. Єдине питання – це "куди?".
Серед таких суперників, як Малага, Фенербахче, Лілль, Удінезе, Боруссія, найгіршими варіантами були турки і іспанці. До Стамбулу і до Малаги не дешево добиратися, крім того турки вже набридли, кожен рік з ними граємо в єврокубках. Найкращим і найцікавішим варіантом, мабуть, було б Удіне: сонячна Італія, узбережжя Середземного моря. Ми просто марили цим італійським варіантом, та напередодні жеребкування фану К-у наснився сон, ніби-то ми заблукали на кордоні Німеччини і Польщі, і, дійсно - нам випали німці. Майже відразу після жеребкування почали пробивати в інеті найдешевші маршрути, якими можна дістатися німецького міста, яке знаходиться на заході країни, поблизу з Нідерландами. Новина про те, що дніпропетровським друзям випав чеський Слован із Лібереца наштовхувала на ідею пробити ще й лівак за Дніпрян.

М-і:

К-к вирушив до Будапешту на тиждень раніше і часу там дарма не гаяв, знайомлячись з культурою місцевого футболу. Я ж почав свій шлях зі своєї малої батьківщини, виїхавши 17 серпня в Київ, а звідти - на мячик киян в Полтаву. Побачивши на власні очі цю гру, залишалися лише заспокоїтись і надіятися що кияни свій рівень ще покажуть. Сівши в потяг Київ - Чоп я майже відразу відключився, прокинувшись лише у романтичній Шепетівці. Так я розпочав цей євровиїзд.