Прокинувшись пораніше, ми перекусили, ще раз перевірили вміст нашого багажу, щоб нічого не забути, і поїхали до аеровокзалу імені Ференца Ліста.
Залишалося ще багацько вільного часу і ми, пройшовши перевірку багажу, вирішили згаяти його в дьюті-фрі та у різних магазинчиках, набитим різним крамом. Підійшовши до табло дізналися, що наш рейс перенесли на майже 6 годин! Провести півдня в аеропорту і не встигнути на матч...такі перспективи не для нас. Благо за цей час ми знайшли чим себе зайняти. К-к почитував якусь спортивну книжку та намагався знайти шаровий інет і раптом помітив поруч у сусідів-німців, котрі підсіли до нас, щось схоже на фанзін. Підійшли до них. На ламаній англійській вони розповіли, що ганяють за клуб третьої бундесліги VfL Osnabrück, а до Будапешту приїхали на дербі Уйпешт - Ференцварош. На вигляд особливо спортом не захоплюються, найстаршому з них було під 30 років. Поваги заслуговує той факт, що з клубом хлопці повязані вже 15 років! Розповідали, що часто катають на різні європейські дербі і що в Німеччині це модно серед фанатів. Двіж виступає за легалізацію піротехніки, в 2010-2011 роках палили дуже знатно, а зараз є проблеми з керівництвом клубу, яке також має намір залишити фанатів без стоячих місць на секторі. Основа руху складає близько 400 осіб, що є не доволі серйозною цифрою. Головне дербі Віолет Крю мають з сусідами з Мюнстера (близько 40 км від Оснабрюка), які нещодавно нарешті зустрілися після 8річної перерви. Федерацію Німеччини вони ненавидять і власну збірну ігнорять. Така ж ситуація з хуЄвро-2012. З нашою фан-сценою хлопці поверхнево знайомі, дивуються нашими відстанями і малою чисельністю фанатів на секторах. Окрему увагу заслуговує фанзін, який потрапив нам у руки. Повноцінний якісний журнал на майже 300 сторінок контенту, який складається з фото перфоменсів, а також звітами з життя сектору за сезон.