Борусія М-Динамо 21/08/2012 ЛЧ. Частина 2. Matchday. (Budapest - Weeze - Krefeld - Mönchengladbach - Cologne)

Автор: Bianco от 27-08-2012, 10:45
Прокинувшись пораніше, ми перекусили, ще раз перевірили вміст нашого багажу, щоб нічого не забути, і поїхали до аеровокзалу імені Ференца Ліста.

Залишалося ще багацько вільного часу і ми, пройшовши перевірку багажу, вирішили згаяти його в дьюті-фрі та у різних магазинчиках, набитим різним крамом. Підійшовши до табло дізналися, що наш рейс перенесли на майже 6 годин! Провести півдня в аеропорту і не встигнути на матч...такі перспективи не для нас. Благо за цей час ми знайшли чим себе зайняти. К-к почитував якусь спортивну книжку та намагався знайти шаровий інет і раптом помітив поруч у сусідів-німців, котрі підсіли до нас, щось схоже на фанзін. Підійшли до них. На ламаній англійській вони розповіли, що ганяють за клуб третьої бундесліги VfL Osnabrück, а до Будапешту приїхали на дербі Уйпешт - Ференцварош. На вигляд особливо спортом не захоплюються, найстаршому з них було під 30 років. Поваги заслуговує той факт, що з клубом хлопці повязані вже 15 років! Розповідали, що часто катають на різні європейські дербі і що в Німеччині це модно серед фанатів. Двіж виступає за легалізацію піротехніки, в 2010-2011 роках палили дуже знатно, а зараз є проблеми з керівництвом клубу, яке також має намір залишити фанатів без стоячих місць на секторі. Основа руху складає близько 400 осіб, що є не доволі серйозною цифрою. Головне дербі Віолет Крю мають з сусідами з Мюнстера (близько 40 км від Оснабрюка), які нещодавно нарешті зустрілися після 8річної перерви. Федерацію Німеччини вони ненавидять і власну збірну ігнорять. Така ж ситуація з хуЄвро-2012. З нашою фан-сценою хлопці поверхнево знайомі, дивуються нашими відстанями і малою чисельністю фанатів на секторах. Окрему увагу заслуговує фанзін, який потрапив нам у руки. Повноцінний якісний журнал на майже 300 сторінок контенту, який складається з фото перфоменсів, а також звітами з життя сектору за сезон.





Не прощаючись з німцями (нам ще належало летіти разом) обмінюємося стікерами. Далі час пройшов з глумом над пасажирами. Такий контингент в Києві рідко побачиш: табір літаючих циган, китайці, хачі, неохайні смішні німці. Один з них привернув увагу, зачитуючись книжкою "Bloodlands: Europe Between Hitler and Stalin". Це дивно тим, що німці не дуже люблять згадувати цей період історії. Завдяки К-у ми не проґавили роздачу подачок від Рейнейра. Загладити свою вину компанія намагалася карткою на 1500 форинтів (5 євро). Ми, звісно, вже проголодалися і вирішили добряче поїсти, адже часу по нашим розрахункам було обмаль. В Лерой-бістро замовили національне блюдо – гуляш (соус який йшов з ним це ще та пекельна штука!)


Перемістилися в забігайлівку, де замовили меню з напоєм, який поповняти можна безліч разів (чим М-і і скористався на повну, угорська кухня занадто гостра). KCS харчується в KFC.))


Вдосталь набивши живіт переключилися на активний спорт. К-к отримав вверх у внутрішньонаціональному змаганні, а от з німцями сперечатися не вийшло (суха поразка), принаймі до сьогоднішнього вечора ;)


Нарешті замучені очікуванням йдемо до свого кукурудзника.


В салоні особливо не просторно і кожні 5 хвилин пробують щось впарити(то лоторею, то сандвічі з напоями, свіжі газети, годинники, все як в собаці до Ніжина). Пролітаєм над угорською пердю і Дунаєм.


Небеса сьогодні будуть підтримувати правильні кольори.


Менше двох годин в повітрі і ми заходимо на посадку в аеропорт Веце (Рейнейр так називає Дюссельдорф, хоча до нього пиляти з цього села ще 70 км.) Звідси до Голландії рукою подати. Веце – колишній військовий аеродром Люфтваффе, ось такі старі бункери ще збереглися.


Обмінялися імейлами з німцями, попрощалися і швидко побігли на найближчий бус до вокзалу, який відправлявся через 2 хв. Прибувши на місце, звірилися з часом – ми встигаємо на матч. Купуємо квитки в автоматі і сідаємо на собаку до Менхенгладбаха з однією пересадкою. Вже у комфортній електричці ми замітили отакий стікер конявих (їхні надписи зустрічалися пізніше по дорозі на мячик), що нас дуже здивувало (як ми його прогавили на платформі?).


В Крефельді вже було безліч людей на кольорах Борусії. На матч люди з’їжджаються з навколишніх сіл і містечок (навіть з тих, де присутня сильна місцева команда). Місцеві скаути з Jugend Flügel:


Стадіо зі сторони чимось нагадує мкг-арену:



Купляємо тікети (які за інформацією лише нещодавно прибули з Києва), залишаємо сумки у камері схову. Стюарди досить лояльні і ми вже розвішуємо банер на секторі. Починаємо знайомитися з контингентом. З Києва, крім нас, ще двоє людей, всі інші - місцева діаспора (є хохли та дніпряни що живуть зараз в Німеччині і Голландії, а також незрозумілий моб з uasupport, про який буде окрема мова). Загалом було ядро з 20-30 людей які активно підтримували всі заряди і були в темі.


На розминці і самі розминаємо горлянки. Коментатор на стадіоні заряджає "Слава Україні!". На вихід команд фани Борусії мутять перфоменс з банером, текстівками і модульним шоу на весь стадіон. Виглядає солідно.


Голосова підтримка німців на високому рівні, після першого голу стають по торсу. Гра синьо-білих і сам гол шокують, але команда нарешті зібралася і після шедевру від Михалика на гостьовому стає все веселіше. Стараємося включатися короткими зарядами в перерві між співом німців (іноді нас можна було почути під час трансляції).



Пісні пробували зарядити, але, відверто кажучи, не виходило (не та кількість та й кузьма у місцевих доволі активна). Ярмоленко забиває другий і запал у німців починає пропадати, в нас же навпаки. Була спроба підключити заробітчан, які вболівають за всі українські клуби, на просту перекличку «Вперед Динамо!» але в розмові вони дали зрозуміти, що їдуть сюди тільки подивитися футбол і попити пивка, вийшло абияк. В підсумку перемога 1-3! Більш як задовільний результат в гостях. Заради цього і потрібно було їхати! Після матчу в сторону сектору підійшли тільки троє гравців і ті, на безпечну відстань від своїх же фенів, які закликали підійти поближче (вже звичне явище...).


Прощаємося зі всіма, через 40 хвилин ми вже мали бути в дорозі до Кельна, де планували нічну прогулянку. З пробками ця затія здавалася нереальною, але минаючи чемних аборигенів і перестрибуючи через паркан, вписуємося в бас до вокзалу, задоволені і втомлені. Німці після поразки на диво тихі, настільки їх вразив цей результат. В собаці ми знаходимо – Кота (ні, не славнозвісного фаната в спортивному костюмі) Матроскіна, який вдало використав своє робоче відрядження. Зранку його чекав потяг до Франкфурта, а далі літак, тож в Кельні вирішуємо погуляти разом. Прибуваємо в Кельн. Перше, що вразило - це Дом. Навіть у ночі виглядає дуже шикарно, особливо вражають розміри.

Борусія М-Динамо 21/08/2012 ЛЧ. Частина 2. Matchday. (Budapest - Weeze - Krefeld - Mönchengladbach - Cologne)


Гуляємо містом і раптом помічаємо, що в одному з пабів, який нажаль був зачиненим, показують у повторі нашу гру. Робити нічого тож, взявши крісла, сіли на вулиці дивитися гру, аби ще раз насолодитися перемогою. Раптом помічаємо, що в доволі таки пристойному пабі по підлозі бігають миші. Це дуже здивувало. Через 15 хвилин вийшов працівник і не дав нам додивитися гру, вимкнувши ящик. Наші погрози про те, що ми настукаємо на паб з їхніми гризунами, не спрацювали, і ми вирішуємо зайти щось поїсти в мак. Контингент невеселий, працівники хачі, в самому маці пару якихсь накурених наркоманів. Поїли нездорової їжі і пішли блукати містом в надії знайти щось пристойне і спробувати місцевого пива. Та, нажаль, все зачинялися (відкритим лишався лише бар для підарасів з характерною веселкою над входом). Прогулялися набережною, зустріли о 2ій годині ночі якогось дурнуватого бігуна. Цікавий момент: в Кельні всі автомобілі таксі – мерседеси, але тариф в Німеччині дуже високий, близько 1.5-2 євро за км. В євро-парку на траві ночували євробомжі. Наш новий приятель згадує ірландський паб, який мав би працювати в цю пору. Підходимо до нього, горить світло, двері відчинені. Заходимо - всередині нікого, бар набитий елітним алко. Вирішили бар не розносити, а тільки позичити пивний келих (який М-і залишив на згадку стюардам у Лібереці, забувши забрати після гри). За весь час ми вже добряче втомилися, тож вирішили піти відпочивати на вокзал. Присіли і почали потихеньку вимикатися. О 6ій прокинулись (точніше нас розбудили сірі, які повідомили нам, що зал очікування зачиняється) і побачили записку від Матроскіна, який вже поїхав у Простоква…тьфу, у Франкфурт. Далі нас чекала подорож німецькими собаками…
шаблоны для dle 11.2
 
Kyiv City Supporters (KCS) 2008-2014