Борусія М-Динамо 21/08/2012 ЛЧ. Частина 4, заключна. Лівак за Дніпрян, Чехія. (Berlin - Cottbus - Zittau - Liberec - Prague - Budapest - Záhony - Чоп - Київ)

Автор: Bianco от 1-09-2012, 09:47
Прокинулися рано, о 7.30, аби ще прогулятися ранковим Берліном. Зранку на нас чекав отакий сніданок по ЗОЖу.


Будити господаря не стали. К-к, пише записку-подяку за гостини.


Спальний район Берліна:


На метро добираємося до центру, квитків не купуємо. В Берліні 2 види метро – наземне і підземне, квиток на них один.
У парку, замість зарядки, мутимо планкінг.


Ще трохи прогулявшись містом, йдемо на вокзал.


Біля вокзалу робим підтягування:


Знаходимо каштани і рідний Київ:


Купуємо квитки і вирушаємо на євро-лівак.
Дорога в Чехію нічим особливим не запам’яталася. Знову собаки, залишки НДР в кожному місті. Те, що ми прибуваємо в іншу країну було помітно за горами, які з’явились на горизонті. 2 пересадки і ми в Лібереці.


Ліберец виявився напрочуд затишним містечком зі всім знайомими трамваями.

Борусія М-Динамо 21/08/2012 ЛЧ. Частина 4, заключна. Лівак за Дніпрян, Чехія. (Berlin - Cottbus - Zittau - Liberec - Prague - Budapest - Záhony - Чоп - Київ)



Обміняли валюту і зайшли перед матчем підкріпитись у торговий центр та скуштувати місцевої кухні.


Після обіду пішли на стадіо. Домашня арена Слована – це затишний маленький стадіончик на 9900 місць, який розташований під пагорбом.



За решіткою вхід на сектор господарів обрамлений графіті супортерів:


Довго шукали вхід на гостьовий, в підсумку зайшли у супроводі стюардів разом із місцевими заробітчанами.
В дніпрян досить непоганий виїзний склад, близько 50 кібіц і хороша банерна лінія.


Сектор розділився на дві частини, окремо розмістилися заробітчани.


Ажіотажу у місцевих матч не визвав, світилася половина вільних місць на трибунах


До Праги ми добралися, вписавшися в автівку місцевих українців і вже через годину гуляли центром міста.
Там ми налягали на місцеве пиво і вацлавські ковбаски. Цінова політика радувала кишені виїздюків.


Далі наша компанія перемістилась в музей пива, де і зустріли День Незалежності України за дегустацією чеського напою. Вибір дуже широкий: від шоколадного пива до ягідного. На столах лежить меню з описом кожного виду пива. Поки п’єш одне, вже обираєш, яке б собі наступне замовити. Гарні офіціантки і ціни. Контингент в закладі також доволі приємний. Вирішили зупинитися після 2х келихів і продовжити прогулянку нічною Прагою.


Один з юзерів СС слідкує за нами: )))))


Через декілька годин ноги вже стомилися і ми вирішили переміститися на Празький вокзал, аби хоча б декілька годин перепочити. Ранкова Прага нас зустріла похмурною погодою і невеликим дощем. О 7ій ранку пішли на автовокзал придбати квитки до Будапешту.
Світлини ранкової Праги:




Карлов міст облюбували і дніпряни і кияни.


Наостанок скупились в супермаркеті і пішли на бас до Будапешта. Під вечір прибули до угорської столиці.
Повернення до Києва було не без пригод. На угорській залізниці були знайдені рештки снарядів часів 2ої світової, тому вже цілий тиждень на цій ділянці пасажирів пересажували в автобуси, а потім знову на тягу. Наш потяг йшов дуже повільно і в результаті цього ми не встигли на потяг, який перетинає кордон. Наступний був аж через півтори години і відправлявся за 30 хвилин до відправлення нашої тяги з Чопу на Київ. Тож ми вирішили не ризикувати і перетинати кордон своїм ходом. На кордоні виявилося, що пішки його перетинати не можна. Вже тільки почали шукати до кого б вписатися, аж раптом зі старого мерса 2 дядьків гукають: «Хлопці, ви наші? Сідайте». Сіли, точніше втиснулись. Тачка вся завалена якимись чорними пакетами зі шмоттям. Відразу стало ясно, що везуть контрабанду. Говір цих 2 осіб – суто в стилі Леся Подерев’янського, стримуватися від сміху було не можливо. Тільки пізніше я пожалкував, що не вімкнув диктофон. Коли під’їзжали до нашого кордону, обоє почали нервувати: «Дюрі, шо робить бл*ть?», «Словаки-хуякі якісь ще перед нами». Детально описувати далі процес не буду, самі здогадаєтесь, яким чином все ці шмотки завозились в Україну (хоча там крім одягу ще багато чого було). Кордон нашій компанії контрабанди вдалося перетнути з 2ї спроби і ми вже починали потихеньку хвилюватися, адже потяг в столицю мав відправлятися через пів години. Хто зна, чи встигнули б ми, якщо б митники ще раз повернули назад наш екіпаж. Висадились поблизу Чопа і швидкою ходою пішли на вокзал. В тягу сіли за 10 хвилин до відправлення. Далі гра в карти, перекус, сон, рідний Київ, вокзал. Наш євротріп завершився. Катайте виїзда! Катайте євровиїзда! Катайте ліваки!

Статистика використаних транспортних засобів за час виїзду: 1 літак, 3 авто, 15 тяг, 1 автобус.

шаблоны для dle 11.2
 
Kyiv City Supporters (KCS) 2008-2014