За декілька тижнів до гри почалися перемовини між клубами, що до того де розмістити людей, які приїдуть на виїзд. Так як стадіон в Комсомольську вміщує 2500 глядачів, то місцевий клуб хотів нам виділити лише 125 квитків. Типу, «в регламенті так написано». Обговорювалася пропозиція змонтувати для нас окремий сектор, але тут клуби між собою не домовилися. Так що до останнього дня не було відомо, як ми потрапимо на стадіо. Ще була смішна пропозиція від «Гірника», щоб ті люди яким не вистачить квитків дивилися гру у фан-зоні поруч з стадіоном.
Ясно що, незрозуміла ситуація з квитками не могла відбити бажання їхати на виїзд, тож вже вранці в суботу ми сіли в бас і рушили на виїзд. Частина хлопців з нашої банди їхали в іншому басі. І в них був якийсь унікальний водій, який повіз їх через Чернігів і Харків.)))) В результаті відстань в 300 км вони проїхали чи то за 7, чи за 8 годин.
Ми ж їхали стандартним маршрутом. По дорозі поруч з Яготином мені в очі кинувся вказівник «Двірківщина». Хто не знає – це село де народився Андрій Шевченко. Так як в дорозі ми майже не зупинялися, а водій добре орієнтувався дорогою, то в Комсомольську ми були вже о 15.00. Я сподіваюся, що якщо наступного разу ми сюди приїдемо, то місто вже якось інакше буде називатися. Також ми найшли контакти місцевих волонтерів, і люди які їхали машиною привезли їм декілька десятків кілограм солодощів. Це вже в нас стає доброю традицією. Раніше люди з нашого руху відвозили допомогу в Запоріжжя та Одесу.
Приїхавши до міста ми почали шукати СК «Юність», де і мала відбутися гра. Після того як ми знайшли спорткомплекс - почали вже шукати місце загального збору «хохлів». Остання інфа по сектору для нас була така – міліція хоче нас всіх запустити на сектор, а «Гірник» проти. Але все має бути добре. Якщо що піде не так – 125 квитків ми віддамо жінкам і дітям, а всі інші будуть прориватися самостійно. Але прориватися не довелося – все вирішилося нормально і нас всіх запустили.
Вже на секторі і біля нього всі намагалися стати щільніше, бо на 125 місцях розмістити 400 чоловік трохи важкувато було) На початок гри місцеві намагалися організувати модуль-шоу, але якось це їм не дуже вдалося. Також на початку гри була перекличка з ініціативи місцевої ультри «Слава Україні!» - «Героям слава!». Щодо гри, то Динамо відразу почало показувати хто на полі господар. Спочатку команда «запорола» декілька моментів, але потім все таки почала забивати. Кожен гол супроводжувався запаленим піро. В другому таймі пішли олдові пісні про хуліганів і дими чорні. Ще слід зазначити, що на секторі були люди, для яких цей виїзд став 100им!
Також в кінці гри весь сектор виконав державний гімн. Після фінального свистка всі відразу розійшлися з сектору. ТІ хто їхав басами сподівалися дістатися до метро ще до його закриття. Але нашому басу з цим не дуже пощастило. Буквально 20 хвилин не вистачило.
І на завершення - катайте виїзда за ВКДК!!!!!
