Після гри з кротами, було прийняте рішення малювати графіті, поки ще не холодно і є вільний час. За робочий макет був взятий наш стікер із зображенням тризуба, кельтського хреста та великої літери Д. Зібравшись опівдні , вирушили в сторону потрібної нам зупинки, в пошуках зручного і помітного місця. Нарешті місце було обрано: біля залізничних колій.
Під час роботи, повз нас пройшло більше 10 потягів, , що свідчить про правильність обраного місця, адже всі поїзди зі Сходу та Півдня України прямують саме цим шляхом.

Вітаємо на новому форумі «Ультрас Динамо»! Новий форум «Ультрас Динамо» є рупором біло-синього фанатизму, він відкритий для організації підготовки до матчів, новин та анонсів, обговорень актуальних проблем нашого руху, нових ідей та креативу. Для того, щоб обговорення на нашому форумі були конструктивними, адекватними та ефективними адміністрація сайту наполегливо радить дотримуватися правил форуму, порушники будуть жорстко каратися без попередження.

1. Спілкуйтесь адекватно, пости повинні бути зрозумілими та інформативними. За повідомлення типу «Было круто», «Всех с победой!», «сэтимнадочтотоделать», «марш будет?» неминуче настане бан або блокування (що означає повну інвалідність на форумі, з можливістю лише переглядати теми, а не відповідати в них). Забороняються будь-які обговорення поза межами теми, так званий оффтоп.

2. Пишіть нормальною мовою, дотримуйтесь правил правопису, хоча б елементарних. Обмежуйте кількість смайлів у повідомленнях. Повідомлення, що містять лише смайли будуть видалятися.

3. Відповіді на усі питання можна отримати у розділі «Для новачків», а також за допомогою приватних повідомлень адміністрації. Перед тим як щось спитати прочитайте попередні теми та повідомлення форуму, скоріш за все ви знайдете відповідь на своє запитання. Відповідайте на питання тільки у тому випадку, якщо дійсно знаєте про що говорите.

Каждый раз иду на матч с надеждой, что сегодня будет драйв и нон-стоп, НАСТОЯЩАЯ шиза, но, к сожалению, редко ухожу довольным собой и секторами…
«Единое целое» – вот что значит сектор, вираж! Одна большая бело-синяя движуха на трибуне! Единый голос, который всем заявляет о том, что «Мы здесь!… Динамовцы из Киева сегодня победят»!!!
Это не голос тех, кто уже зашел и тех, кто стоит еще в очереди в кассы или тех, кто ждет под сектором. Это не голос тех, кто пришел на сектор, потому что это модно, или он на секторе потому, что «так надо»… Это не голос тихарей, которые стоят между вами, или не голос случайных людей на секторе…
Сектор и его голос – это все свои, это все, кто стоит на секторе для того, что бы ПОДДЕРЖАТЬ СВОЙ КЛУБ, а не для того, что бы отбыть номер! Команда выходит на поле и у неё начинается матч только со свистком судьи… А для нас матч начинается еще за несколько дней до Match day`я, когда ты ждешь приезда гостей, когда ты готовишь перф или когда ты купил тикет на выезд! Матч начинается уже тогда когда ты одеваешь футболку СВОЕГО КЛУБА с БУКВОЙ «Д» НА СЕРДЦЕ, а не когда ты одеваешь на себя кофту «Ромы» или еще одного гранда - «Барсы» или поло «ENGLAND»… Своими шмотками вы пропагандируете эти команды и страны на СЕКТОРЕ ХОХЛОВ!!! Так может вам надо переехать в ENGLAND и там ходить в футболке Англии???
Для нас матч начинается дома, когда ты берешь с собой розу «ДИНАМО». Потому что ты – «ДИНАМО»!!! Ты гордишься тем, что ты ХОХОЛ и ты этого не скрываешь. Потому, что для тебя есть только ЕДИНСТВЕННЫЙ КЛУБ «ДИНАМО». Ты берешь свою розу для того, что бы заявить, что ты болельщик Великого Динамо, а не овощ, который во вторник болеет за Динамо Киев, в среду за Шахтер Донецк, а в четверг – за Ворсклу, ведь для него очень важен Коэффициент УЕФА.

У неділю відбувся "Турнір Солідарності" з футболу серед команд усіх колективів біло-синього руху.
Команда від KCS за результатами жеребкування потрапила в найсильнішу групу за участі "Антифа идут нахуй", All-stars team та Capitals-2. Як виявилося, дві команди з нашої групи врешті-решт опинилися у фіналі, тому поразка сприйнялася не надто болюче, тим паче всі гарно провели час та отримали купу позитивних емоцій.

Фанати-єбанати зі столиці після нетривалої перерви знову подорожують Україною, цього разу біло-синій десант відправився до Харкова, який набрид ще на початку весни. Через півроку історія повторилася – як і тоді на «Динамо» очікувало дві поспіль гри з «Металістом», як і тоді на першу майже забили, а на другу виїхали досить серйозним складом.
Багато хто відбув тягами ще у суботу ввечорі, частина пробивала собаками, ми ж у складі семи чоловік вирушили в день матчу на ранковому експресі. У кожному вагоні зустрічалися наші хлопці, дорога пройшла весело і непомітно, хоча ексцесів уникнути не вдалося: якийсь хлопчина з нашого вагону випадково лобом(!) розбив скло у тамбурі, що викликало зайву увагу провідників. У Полтаві до нас у вагон вписалися п’ятеро акабів у штатському, які, намагаючись не палитися, весь час користувалися мобільними телефонами і випадково засвітили свою відеокамеру, на зразок тих, якими зазвичай знімають сектори.
На вокзалі жодного ажіотажу, спокійно виходимо та відправляємось до точки Х, де збиралися всі кияни для узгодження подальших бойових дій. Через деякій час в цій самій точці розпочинається фестиваль «Танці зі столичними зірками», в яких проти столичних зірок виступали місцеві таланти. Вдаватися у подробиці дійства немає сенсу, варто лише зазначити, що зі сторони киян приймало участь досить багато молоді. Повна перемога хохлів, розділення на купки, маневри місцевими пердями з метою відписатися з місця подій, подорожі всією гілкою метро та зустріч у точці Л.

14 років тому угорська команда Ференцварош грала в Лізі Чемпіонів. З тих пір жодний представник Угорщини не пробивався крізь кваліфікаційні раунди.
Діючому чемпіону угорщини Дебрецену випала можливість через 14 років після попередників пробитися в груповий етап ЛЧ. Пройшовши 2-ий раунд проти Шведського Кальмару за допомогою голу на виїзді, здолавши естонську Левадію загальним рахунком 2-0, Дебрецен мав зустрітися з Болгарським ПФК Левскі. Гру на виїзді Локі виграли 1-2. І вся країна чекала на гру – відповідь.
Справа в тому що хуєфа не дозволяє проводити ЛЧ на стадіоні в Дебрецені(10,200 місць). Тому матч повинен був відбутися на Пушкаш Ференц Штадіон в Будапешті. Від Дебрецену до Будапешту приблизно 2.5 годин їзди на тязі. Тікетів не було вже за день до гри. З самого ранку почали прибувати суппортери ДВШЦ. Більша частина фанів їхали тягою, тому 2 столичні вокзали окрасились в червоні кольори.
В центрі міста не було жодного пивного пабу, де не було б видно прихильників залізничників. (Debreceni Vasutas Sport Club- Залізничний Спортивний клуб Дебрецен)

Ця гра мала статус товариського матчу, але і у гравців і фанів і вболівальників був настрій зовсім не товариський. Пушкаш Ференц Штадіон знаходиться в центрі міста, добратися до нього можна будь яким транспортом. Акабів-космонавтів можна було бачити вже на підході до самого стадіо, також на вулицях була присутня кінна поліція. Невеликими групами на арену йшли місцеві хулігани, їх можна було побачити здалеку по одягу неозброєним оком))). Коли я спробував зайти на територію зі сторони метро (північний вхід), папуас в жовтій манішці ввічливо послав мене на інший вхід. Щоб зайти на арену, треба всього-навсього пройти один кордон. Шмон такий-собі слабенький, тому пронести на арену піро зовсім не важко (чим і скористалися румуни).
На західних 3х секторах S-U розташувалися угорські супортери. Всього на їхніх секторах було 3-4 банери з назвами угорських міст. На протилежній стороні, половину сектору заповнила невелика купка активних супортерів. В них налічувався один прапор з гербом Угорщини, та національними символами на фіолетовому фоні. Судячи з цього – це були прихильники столичного Уйпешту. Негативна особливість центральної арени угорської столиці – це високі залізні паркани між секторами, та зі сторони самого поля.

Відверто прохідному матчу із «Іллічівцем» передував прохолодний дощ та пасмурна погода, тому заповненість стадіону цього вечора приємно здивувала – 8 тисяч на матчі чемпіонату України, ще й в серпні – досить багато. Звично заповнилися нові фанатські сектори – забитий під зав’язку 20 та трохи більше половини 21. Звісно, на такий матч ніякого перфа не планувалось, кияни просто шизіли в своє задоволення. Шиза дійсно вийшла на високому рівні – у першому таймі звук просто вражав, у другому трохи підсіли. Дуже добре пішов новий заряд, який можна тягнути нон-стоп декілька хвилин. На перилах з’явилися звичні за минулими сезонами банери, зокрема й лицевий «Ультрас Динамо», тож банерна лінія киян виглядала вже значно цікавіше.
У першому таймі фанатіли на повну, не дивлячись на нулі на табло, у другому забиті динамівцями голи супроводжувалися шаленими слемами, а коли гравці з Маріуполя надто емоційно святкували у небезпечній близькості від трибуни м’яч у ворота Шовковського, в них полетіли численні та різноманітні фрукти та інші сторонні предмети. Після матчу вся команда знову підбігла до сектору, найдовше за всіх затримались Шовковський та Мілевський, який пульнув на трибуну м’яч.

Виїзд у Кривий Ріг для киян був першим у новому чемпіонаті після суперкубка та двох поспіль домашніх матчів. З багатьох варіантів як дістатися до Кривого ми обрали найзручніший – спочатку поїхали у Дніпропетровськ, звідки вже замовленим спрінтером, який після гри мав нас діставити одразу ж на залізничний вокзал Дніпра, прибули до місця призначення.
Їхали ми веселою компанією разом із хлопцями з VIVA, і ця наша компанія увесь шлях до Дніпропетровська викликала обурення у пасажирів та стюардеси. Уночі на одній із станцій ледь не залишилися ночувати, коли вийшовши із магазину побачили, що потяг вже почав рухатися, що було сюрпризом і для самих провідників, які теж стояли на пероні. Уранці одразу ж попрямували снідати у Пузату Хату, після цього трохи прогулялися містом та відпочили на пляжі.
Після обіду вирушили до Кривого Рогу, в районі стадіону опинилися вже за годину до матчу. За вказівкою акабів припаркували бас на стоянці, яка за їх словами знаходилася «прямо біля гостьового сектору». У результаті довелося обійти парком ледь не весь стадіон, поки знайшли гостьовий сектор. Там вже зібралося декілька десятків киян. Згодом до нас вийшов якийсь представник приймаючої сторони і повідомив, що на нас ніхто не чекає, бо від клубу не надходила заявка на приїжджих офіційних і неофіційних уболівальників, проте швидко погодився запустити всіх на гостьовий сектор за наявності квитків, які в результаті на вході не перевіряли. Приємно здивувало досить лояльне ставлення акабів, шмон дуже й дуже поверхневий. З пронесенням банерів не виникло жодних проблем. Уперше побачили, мабуть, ноу-хау місцевих правоохоронців – оглядати фанатів їм допомагав кокер-спаніель, який робив вигляд, що намагається щось винюхати в сумках киян. Вже на трибуні підійшов офіцер, який благав «не палати флаєра, не матюкатися та не ламати сидушки».

Київські фанати продовжують обживатися на своїх нових секторах та поступово звикають до проблем повністю самостійного існування. Перший домашній матч був своєрідною «розвідкою боєм», на гру з «Таврією» йшли вже спокійніше і вирішили додати візуалки. Що знову здивувало – майже повна відсутність шмону – огляд дуже поверневиий і навіть вибірковий.
А от із пронесенням розтяжок довелося трохи понервувати, пройшовши 3 кордони цензури, на двох з яких оглядали дворучники на наявність сторонніх предметів, а на останньому акаби вже приколупувались до малюнків. Саме тут і виникли проблеми, борзуваті офіцери кидалися фразами «Спалити б все це на**й», декого з матом погрожували прийняти нібито за «мат у громадських місцях», але після довгих переговорів вдалося пронести усе, що хотіли. Отже, на секторі опинилися близько 40 розтягів, банерна лінія також виглядала повеселіше. Людей до стартового свистка зібралось трохи менше, ніж на грі з «Чорноморцем», але поступово народ підтягнувся і маємо заповнений 20 та половину 21, зважаючи на період відпусток досить пристойна кількість.
На вихід команд піднімаються розтяги, які потім використовували у різних комбінаціях, виклавши в лінію на перших рядах. Не могли хохли не привітати свого вічного капітана Сергія Реброва, який знову повернувся в команду, вже в якості тренера. Під звичний, трохи підзабутий заряд розтягнули текстовий банер «Он вернулся навсегда!». Знову варто скромно констатувати, що шиза на тверду п’ятірочку, такий драйв та атмосфера були присутні у минулому сезоні хіба що на самих топових матчах, при цьому група споукменів прекрасно справляється без мегафонів та барабана. Звук дуже потужний, пару разів заводили центральні сектори перекличками, у першому таймі обкатали чотири нових заряди.